Промовисті деталі теракту у «Крокусі» та його наслідки для Путіна: аналіз

Президент Росії Володимир Путін головує на онлайн-нараді з обговорення заходів у відповідь на теракт в концертному залі «Крокус Сіті Холл»

Путін звинувачує Україну в організації теракту у «Крокус Сіті Хол» під Москвою – але чи йому хтось вірить? На що вказує детальний аналіз обставин нападу і того, що сталося після нього? Які ризики це несе для іміджу Путіна? Про це Радіо Свобода розпитало провідного аналітика і експерта з питань Росії Марка Ґалеотті – політичним аналітиком, автором і почесним професором Школи слов’янських та східноєвропейських досліджень Університетського коледжу Лондона.

  • 22 березняозброєні люди увійшли в концертний зал неподалік від Москви та відкрили стрілянину, убивши щонайменше 137 людей (кількість жерт зросла до 140)під час наймасовішого теракту в Росії за час від захоплення заручників у школі в Беслані на Північному Кавказі у вересні 2004 року.
  • Угруповання «Ісламська Держава» взяло на себе відповідальність за напад, який стався через п’ять днів після того, як Володимир Путін переміг на виборах, які були жорстко контрольовані владою і були проведені із масовими фальсифікаціями.
  • Путін та інші представники російської влади звинувачують в організації теракту Україну.
  • Україна відкидає звнувачення, а усі західні розвідки теж підтверджують, що ознак причетності України немає.

Марк Ґалеотті, британський експерт з питань російських спецслужб

Марк Ґалеотті, британський експерт з питань російських спецслужб

Це був перший напад такого масштабу в Росії, здається, з 2017 року. І, безперечно, найбільший смертоносний напад за майже 20 років, після кризи із заручниками в школі в Беслані у вересні 2004 року, яка завершилася загибеллю понад 330 людей, більш ніж половина з них були діти.

Марку, у своєму першому запитанні я хочу повернутися до Беслана. Після того нападу [президент Росії Володимир] Путін поклав частину провини на Вашингтон і Захід, натякнувши, що вони підтримують ісламських бойовиків на Північному Кавказі в спробі послабити або знищити Росію. Зараз це звичне звинувачення або тема Путіна протягом попередніх 20 років: нібито Захід має намір стримувати Росію і по суті знищити її.

У своєму першому публічному коментарі щодо атаки на «Крокус Сіті», який, до речі, Путін зробив більше ніж через 18 годин після атаки, він стверджував, не надавши доказів, що Україна створила «вікно» на кордоні між Росією та Україною, щоб дати можливість нападникам спробувати втекти. І в російських ЗМІ було багато пропаганди, яка вказувала пальцем на Україну. Київ категорично заперечує будь-яку причетність. І, звісно, відповідальність взяла на себе «Ісламська держава».

Сполучені Штати теж зазначили, що вважають, що за цим стоїть ІДІЛ. Марку, що ви думаєте про ці російські інсинуації? А також, як щодо тих, хто каже, що Росія могла влаштувати операцію під чужим прапором? Зрештою, Путін використовував теракти в минулому як привід для придушення інакомислення всередині Росії.

– Так, ми, очевидно, схильні повертатися до історій про «операції під чужим прапором», особливо через вибухи будинків у 1999 році, які багато в чому полегшили задачу стати президентом для відносно невідомому тоді Путіну. Однак лише тому, що був один окремий випадок, ми не повинні вважати, що все, що відбувається, є операції під чужим прапором – як, чесно кажучи, роблять деякі люди в чудовому та божевільному світі соціальних мереж.

Проаналізуймо те, що, як дехто стверджує, доводить, що у цьому теракті є якісь сумнівні деталі.

По-перше, кажуть, що «от в «Крокусі» не було охоронців». Ми знаємо, що були. [Араз і його син Амін] Агаларови, власники, про це сказали, і щонайменше один [охоронець], я думаю, був убитий під час нападу. І в нас є інші дані про те, як охоронці виводили людей у безпечне місце тощо. Тож це неправда.

Також є ідея, що провернути подібне неможливо, враховуючи щільність камер відеоспостереження та всього іншого в Москві.

Що ж, подивімось правді в очі, навіть зони з високим рівнем безпеки вразливі. І особливо «Крокус», який насправді не в Москві, він передмісті, одразу за МКАДом. Тож це насправді відбулося поза головною зоною, за якою прискіпливо стежили.

Також доводиться чути, що на приїзд екстрених служб чекали годину, хоча база ОМОН Росгвардії знаходиться буквально в 10 хвилинах їзди по дорозі... Насправді їм, здається, знадобилося близько 30-35 хвилин, але терористи покинули місце за 20-25 хвилин.

Але понад це, люди не розуміють, що ці речі потребують часу: потрібен час, щоб люди підняли тривогу, щоб люди усвідомили, що відбувається, щоб було віддано наказ про мобілізацію сил спеціального озброєння, видачу зброї, завантаження у броньовики тощо. Насправді те, що ми побачили, схоже на те, чого можна було очікувати.

Завжди потрібно дивитися на мотивацію.

Зараз Путіну, я думаю, не потрібні якісь додаткові приводи чи мандати: зрештою він нагородив себе 87 відсотками голосів на президентських виборах.

Він, відверто кажучи, і без того робить з українцями все, що може. Не можна сказати, що відбувається якась ключова ескалація.

Я думаю також, що це малоймовірно, щоб теракт могли використати як привід для якоїсь національної мобілізації, хіба що Путін вже її планував.

Немає абсолютно жодних доказів того, що Україна несе якусь відповідальність за це

Тож насправді він виглядає досить слабким у цій ситуації. Я думаю, ми можемо відкинути історію про чужий прапор, так само як ми можемо відкинути елемент України. Безсумнівно, і ГУР, і СБУ проводили те, що ми можемо назвати свого роду тактичними терористичними операціями в Росії, іноді саме вербуючи агентів або шантажуючи їх для нападів.

Але все ж немає абсолютно жодних доказів того, що Україна несе якусь відповідальність за це. Я думаю, що це просто класичний Путін, який просто використовує це як можливість їх демонізувати.

Насправді, я думаю, це саме те, як це виглядає: «Ісламська держава-Хорасан», яка є свого роду гілкою ІДІЛ в Афганістані, Пакистані та Центральній Азії, давно вважала російських «хрестоносців» там своєю головною ціллю. За останні роки вони вчинили різноманітні теракти в Росії; і, здається, справді стояли за спробою збройного нападу на синагогу у Калузі, який ФСБ попередила.

Отже, це люди, які явно мають засоби для проведення терористичних операцій, особливо збройних терористичних операцій, вони явно мають бажання це зробити, і вони не лише взяли на себе відповідальність, але й продемонстрували певну кількість інформації про саму атаку.

– Ви згадали у своєму подкасті, що Путін, коли він нарешті вийшов і прокоментував цю атаку, приблизно через 18-19 годин після неї, він не згадав про «Ісламську державу», не кажучи вже про «Ісламську державу-Хорасан», хоча ІДІЛ на той момент вже взяла на себе відповідальність (Пізніше Путін таки сказав, що за атакою стоять «радикальні ісламісти», але без доказів заявив, що Україна і Захід зіграли певну роль). Мені здається, що єдину країну чи організацією, яку він згадав у першому своєму коментарі, була Україна… Також кілька тижнів тому було попередження від США про потенційні атаки ІДІЛ. Чому, на вашу думку, Путін уникнув згадки про «Ісламську державу»?

– Я думаю, тут кілька причин. Цілком може бути, що він хотів уникнути приниження, оскільки кілька днів тому Путін так публічно критикував Америку за її попередження про атаку, мовляв, насправді все це була якась провокація та спроба залякування. Можливо, він просто не хотів визнавати: «Так, гаразд, можливо, це все ж була «Ісламська держава».

По-друге, я думаю, що існує явне політичне бажання використати це саме для того, щоб паплюжити українців.

Існує явне політичне бажання використати це саме для того, щоб паплюжити українців

Знаєте, ми маємо пам’ятати, що його війна в Україні насправді не є популярною. Це не означає, що більшість росіян активно проти неї, але справжня підтримка війни невелика і, ймовірно, важко сказати напевно, зменшується. Тому, з його погляду, коли він може навести щось як доказ того, що Київ перебуває в полоні неонацистської терористичної держави, це добре для нього.

Але, мабуть, найважливіше те, що тут насправді існує серйозна політична дилема.

Якщо він каже: «Так, це була «Ісламська держава», яка діяла руками жителів Центральної Азії та гастарбайтерів», то, по-перше, це загострює расову напругу, що насправді є проблемним питанням у багатонаціональній, багатоконфесійній Росії, де 10 відсотків населення є мусульманами.

Але це також провокує запитання: що ви збираєтеся з цим робити?

Саідакрамі Рачабалізода, підозрюваний у вчиненні теракту, у залі суду. Під час затримання йому відрізали частину вуха

Саідакрамі Рачабалізода, підозрюваний у вчиненні теракту, у залі суду. Під час затримання йому відрізали частину вуха

Неминучим наслідком будуть певні репресії проти жителів Центральної Азії, які, як ми знаємо з минулого досвіду, будуть здійснюватися досить бандитським і жорстким способом.

Зараз Росія не може дозволити собі вигнати цих центральноазіатських робітників – вона потребує їх. Їм потрібно, щоб вони виконували роботу, яку, відверто кажучи, росіян або не вистачає, щоб виконувати її, або вони не хочуть її виконувати.

Путін ризикує загострити ситуацію, якщо спробує витіснити жителів Центральної Азії з країни

Через вплив війни та необхідність роботи на повну потужність оборонних заводів, фактично існує нестача робочої сили. Отже, Путін ризикує загострити ситуацію, якщо спробує витіснити жителів Центральної Азії з країни – це безпосередньо вплине на його військові зусилля, а також матиме дипломатичні наслідки для його відносин із країнами Центральної Азії, які зараз відчувають набагато менший страх перед Москвою. А ці країни потрібні Москві, тому що це ключові шляхи для обходу санкцій і доставки в Росію всіляких запасних частин, матеріалів, мікрочіпів тощо, необхідних для військових дій.

Тож у цьому відношенні, я думаю, він просто побоявся вказати пальцем на жителів Центральної Азії. Вони стали для нього новим Навальним: загрозою, ім’я якої він не наважується назвати. І тому він повернувся до досить непереконливих тверджень про якийсь невизначений український зв’язок.

Моє друге запитання має кілька аспектів. По-перше, чому це сталося зараз? По-друге, чи можна сказати, що зараз Росія стикається з новою чи відродженою загрозою атак бойовиків? І по-третє, яких дій варто очікувати від Путіна як всередині Росії, так і з погляду будь-яких дій за кордоном або будь-яких змін у тому, як Москва веде війну проти України?

– Я думаю, ми маємо визнати, що Росія продовжує стикатися з терористичною загрозою. Знову ж таки, багато з цього просто не потрапляє в новини, тому що ці атаки не такі масштабні та криваві, або як у випадку із тією синагогою, їм попереджають спецслужби, але насправді це постійна проблема.

Чому зараз? Я думаю, такі атаки скоріше відбуваються тоді, коли з’являється можливість, а не через щось інше. У багатьох випадках це відбувається саме тоді, коли є люди, які були підготовлені або які радикалізувалися самі, і які готові здійснити атаку, де часто шанси вижити або втекти насправді відносно невеликі.

Звичайно, можна вказати на певні фактори, які могли сприяти цьому. Цілком може бути, що сили безпеки були зайняті двома іншими пріоритетами, які визначає Кремль, а саме українськими диверсійними атаками та внутрішньою політичною опозицією. Але я думаю, це невичерпне пояснення.

ФСБ – досить велика організація. Не те щоб там зараз немає людей, які працюють над боротьбою з тероризмом. Ми не бачили в ФСБ ніякої структурної реорганізації, як це було, наприклад, після 11 вересня, коли відбулася масова переорієнтація американського внутрішнього правопорядку та апарату безпеки на боротьбу з тероризмом. Тоді там оперативно витягували людей, наприклад, з відділів боротьби із російським шпіонажем і поспішно перенавчали та відправляли до нових розширених антитерористичних департаментів. У ФСБ подібного не відбувалося.

Отже, в кінцевому підсумку це напевно один із таких випадків, коли на жаль, гнітюче банальна відповідь полягає в тому, що ці речі стаються, і вони відбуватимуться, коли відбуватимуться, тому що іноді терористи досягають успіху.

Тепер щодо того, як відповість Росія. Один з аспектів полягає в тому, що вони імовірно продовжують наполягати на тому, що за атакою може стояти Україна.

Досить цікаво, що ми це чуємо від звичних токсичних, відвертих кремлівських «голів, що говорять», на телебаченні тощо, а також у більш бульварній пресі. Але насправді більш професійні спостерігачі та коментатори ставляться до цього набагато стриманіше. Вони точно не кажуть, що за цим стоїть Україна; вони, можливо, погоджуються з тим, що був елемент сприяння, але…

Мабуть, ми можемо очікувати на якусь показову масштабну атаку. Але, можливо, вона стане продовженням поточної серії російських ракетних і безпілотних атак. Мабуть, це насправді нічого не змінить, оскільки зараз В Україні немає особливого діапазону для ескалації.

Що стосується безпеки всередині РФ, то багато залежатиме від того, як складеться політична ситуація навколо теракту. Ми бачили ці жахливі відео, як сили безпеки знущалися з імовірних терористів: до геніталій одного з них, здається, приєднали електричні дроти, а іншому, здається, відрізали частину вуха та поклали йому в рот.

Путін цілком може бути готовим застосувати певний вид репресій проти меншини

Я припускаю, що частково це може бути спробою вгамувати гнів російського населення, що зрозуміло. Якщо це не спрацює, якщо люди все ще закликатимуть до подальших дій, то просто для того, щоб вгамувати гнів більшості, Путін цілком може бути готовим застосувати певний вид репресій проти меншини. Тож ми все ще можемо побачити, як його примусять до певного показного кровопускання. Я думаю, що він намагається уникнути цього, але якщо він це матиме зробити, він це зробить.

І третє питання, яке варто розглянути, щоб зрозуміти можливу реакцію влади Росії на теракт.

Перед нападом прессекретар президента Дмитро Пєсков дав інтерв’ю російському ЗМІ «Аргументи і Факти», в якому була його згадка про те, що ця глобальна «війна Росії із Заходом» є важливою з погляду формування у росіян відчуття їхньої внутрішньої мобілізації. Це ключовий елемент: ідея про те, що росіяни тепер усвідомлюють себе в умовах війни, де більше немає можливості залишатися посередині між патріотами та зрадниками, і кожен має докладати всіх зусиль.

Або вони ж вони починають думати про Путіна, відверто кажучи, як про невдаху?

Тепер, у цьому контексті, цікаво: що росіяни думають про загрози, що стоять перед ними? Невже вони думають, що все це справді про Україну і Захід? Чи вони думають, що йдеться про жорсткий підступний теракт? Або вони ж вони починають думати про Путіна, відверто кажучи, як про невдаху? Він уже зазнав невдачі як Великий Годувальник, тому що якість життя росіян починає погіршуватися. Але чи він також зазнає поразки як Великий Захисник?

І якщо ця ідея пустить коріння, тоді, я думаю, ми побачимо, як Кремль підштовхнуть до ще більш екстремальних дій, щоб спробувати продемонструвати росіянам, що Путін справді здатний захистити їх від усіх ворогів, які їх оточують. Але річ у тім, що всі варіанти розвитку подій ми маємо спостерігати вже у найближчі тижні.

Як ви думаєте, які це можуть бути дії, якщо Путін і Кремль відчують, що росіяни починають сприймати його як невдаху? З літа було багато чого – був заколот Пригожина, а тепер цей напад. Як ви думаєте, що Путін може спробувати зробити, щоб запевнити росіян у тому, що він Великий Захисник?

– Що ж, цікаво те, що всі варіанти значною мірою завдадуть шкоди самому Путіну. Напевно ми побачимо багато імітації посилення безпеки, ми можемо очікувати набагато більше людей у формі на вулицях, і перевірок документів і всього такого роду, що насправді мало впливає на реальну безпеку, але змушує людей вірити що щось робиться.

Але також, коли ви маєте чотирьох вихідців з Центральної Азії як підозрюваних кілерів, а також якась мережа підтримки, яка, очевидно, також значною мірою або повністю походить із Центральної Азії, люди досить швидко зроблять власні висновки, і можуть не вірити в історію з українським слідом.

Отже, Путін напевно не зможе контролювати цей наратив. І є люди, які стверджують, що має бути покладено край масовій міграції, фактично ускладнити приїзд жителів Центральної Азії до Росії, за допомогою більших перевірок безпеки та перевірок документів і так далі. Що ж, це можна зробити.

Але якщо так, знову ж таки, це ускладнить і зробить менш економічно вигідною іміграцію до Росії. Є пропозиції переглянути візові правила, що стосуються зокрема Таджикистану, тому що четверо підозрюваних, яких російські суди постановили взяти під варту, мають таджицьке коріння, що вже хвилює та дратує таджицьку владу.

Таким чином, ми цілком можемо побачити серію кроків, які, по суті, спрямовані на задоволення росіян, але які на практиці завдадуть шкоди як російській економіці, так і завдадуть шкоди позиції Росії серед її важливих центральноазіатських союзників.

Путін справді, як ви сказали, відкинув і якось гнівно розкритикував попередження США про можливий напад. Як ви думаєте, чому він це зробив? І що це говорить про відносини між Росією та Заходом і Сполученими Штатами? Очевидно вони в дуже поганому стані, але в минулому вони інколи дослухалися до таких попереджень один одного.

– Я думаю, що американці явно дали це попередження з чистими намірами.

Американці казали, що вони вважають, що існує підвищений ризик саме з боку «Ісламської держави-Хорасан» ще з листопада

Однак, Путін має тенденцію діяти дзеркальними методами. І я підозрюю, що він так само ймовірно не погребував би зробити подібне фіктивне попередження про теракт у політичних та інформаційних цілях. А коли ці 48 годин, про які говорили американці, а це було 8-9 березня, пройшли без інцидентів, я думаю, він розлютився і подумав, що це справді була спроба американців обдурити росіян перед виборами.

Варто також зазначити, що ми дійсно не знаємо багато про природу цього попередження. Американські джерела кажуть: «воно було досить конкретне». Російські джерела кажуть, що воно було досить загальним. І американці також казали, що вони вважають, що існує підвищений ризик саме з боку «Ісламської держави-Хорасан» ще з листопада – ну, це було кілька місяців тому.

Але річ у тому, що попри те, що думали професіонали, а є деякі припущення про дещо посилену присутність поліції на деяких заходах цього місяця, очевидно, що Путін просто переконав себе, що ці підступні американці не могли щиро попередити про теракт, і що це була лише спроба підірвати його власний тріумф на виборах.

Інтерв’ю було відредаговано для лаконічності та ясності.